12/02/2022
Чотири десятиліття розробок
В лютому 2022 року знаменна для багатьох науковців університету дата – 40-річчя заснування відділу обчислювальних систем в СКТБ «Модуль» за наказом ректора Вінницького політехнічного інституту д.т.н., професора Кузьміна Івана Васильовича від 02.02.1982 року. Відділ створено на базі науково-дослідної частини кафедри обчислювальної техніки, завідувачем якої тоді був д.т.н., професор Стахов Олексій Петрович.
В той же час на СКТБ «Модуль» створювались відділи інших провідних кафедр ВПІ, конструкторський та технологічний відділи, металообробні і слюсарні цехи, ділянка друкованих плат, радіомонтажна ділянка, сектор мікроелектроніки, випробувальна ділянка. Ця інфраструктура тривалий час забезпечувала поєднання кафедральної науки з інженерними розробками й впровадженнями в промисловість і оборону країни. Практично вся тематика була госпдоговірною, або ж контрагентською - з крупними підприємствами чи з іншими науково-дослідними інститутами.
Метою відділу, який очолив к.т.н. В’ячеслав Моісеєв, стали прикладні дослідження й розробки систем з використанням кодів Фібоначчі та «золотого перерізу», унікального наукового напрямку, започаткованого професором Олексієм Стаховим та його учнями. Молоді науковці, викладачі кафедри ОТ к.т.н. Олексій Азаров та к.т.н. Володимир Лужецький підтримували зв’язок з розробниками відділу та курували напрямки досліджень аналого-цифрових та цифрових пристроїв. Було створено чотири науково-технічних сектори, які очолили Валерій Марценюк, Віктор Стейскал, Валерій Замчевський, Олександр Черняк – усі вони згодом захистили кандидатські дисертації за своїми напрямками.
З часом відділ обчислювальних систем за своїм кадровим і науково-технічним потенціалом став одним з основних в СКТБ «Модуль», директором якого 1986-1989 роках є Олексій Стахов, а заступником з науки – Володимир Лужецький. На базі відділу в 1987 році створюються три нові – НТО-110, 210, 310, що ведуть окремі напрямки розробок. В рамках великої за обсягами НДР «Лаванда» були створені гібридні інтегральні аналогові мікросхеми та високоточні самокориговані АЦП та ЦАП на їх основі (НТО-210), цифрові мікросхеми для Фібоначчі-комп’ютерів і систем обробки, відображення та передавання даних (НТО-110,310).
В цей час активні наукові розробки ведуть завідувачі секторами Олександр Романюк (к.т.н. - 1988 р., д.т.н. - 2008 р.), Валерій Замчевський (к.т.н. – 1988 р.), Леонід Крупельницький (к.т.н. - 1994 р.), Олег Білоконь, Петро Козлюк, молоді науковці - аспіранти Володимир Майстришин (народний депутат України 4-го скликання), Олена Коваленко (к.т.н. з 1997 р.) Сергій Захарченко (к.т.н. з 1997 р.). Докторські дисертації з результативними провадженнями цього часу захищають Олексій Азаров (д.т.н. з 1995 р.), Володимир Лужецький (д.т.н. з 2003 р.).
Однак, «дев’яності роки» складно позначились на перспективах наукового напрямку, на долях людей та колективу. Професор Олексій Петрович Стахов в 1996 році покидає інститут, а згодом - і Україну, їде до Канади, де до своїх останніх днів 2021 року успішно розвиває теорію «Математики гармонії» (https://periodicals.karazin.ua/cscs/article/view/6222 ).
Директором СКТБ «Модуль» в 1989 році стає В’ячеслав Моісеєв, який разом з Віктором Стейскалом, Леонідом Крупельницьким та всім колективом активно шукають нові напрями розробок. Одним з вдалих застосувань високоточних АЦП і ЦАП виявились вимірювання й цифрова обробка аудіосигналів в галузі телерадіомовлення. Тут згодилась злагоджена робота двох десятків розробників, досвід попередньої колективної роботи над складною тематикою. Розпочали з високоточних вимірювань параметрів каналів і трактів звукового мовлення. Згодом розробили цифрові телефонні інтерфейси, супутникову систему точного часу, матричні відео аудіо комутатори, багатоканальні автоматичні регуляторі рівня звукових сигналів для кабельного телебачення, комп’ютерні моніторингові та рекламні системи (Таблиця 1).
Було створено унікальні для України аналого-цифрові системи. Серед них - 5-канальні системи заміни зарубіжної реклами для кабельного ТБ «Алігатор-5+» (краща вітчизна розробка у сфері кабельного, супутникового ТВ та широкосмугових послуг – виставка EEBC-2005), система офіційного телерадіомоніторингу для багатоканального приймання, запису, зберігання та автоматизованого аналізу змісту телерадіопрограм (моніторинговий центр Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення).
Основою усіх досягнень інженерів, науковців, які всі ці 40 років досліджували, експериментували, моделювали, виготовляли, впроваджували - була і є висока самовіддача, порядність, відчуття колективізму. Багато зі співробітників, хоч і не всі, потрапили на світлини в цій статті. Молоді й усміхнені, з вірою у свою справу. На жаль, через виснажливу роботу, самовіддачу, небайдужість до життєвих негараздів передчасно покинув нас Віктор Ярославович Стейскал (1958-2019 рр.) - автор багатьох наукових та інженерних рішень, успішний організатор і лідер колективу.
В теперішній час, з 2014 року дослідження та розробки за науковою тематикою продовжуються там, де вони і розпочались 40 років назад – на кафедрі обчислювальної техніки, підрозділом якої тепер є науково-технічний центр «Аналого-цифрові системи" - завідувач якого є к.т.н., доцент Крупельницький Л.В., а науковим керівником – д.т.н., професор Азаров О.Д. Продовжують працювати над науково-дослідною тематикою співробітники відділу с.н.с. Ольга Тарасова, інженери Володимир Червяков, Людмила Люта. Значна частина вимірювальних приладів, наукового обладнання розміщена в відремонтованій лабораторії 2114.
За останні 5 років виконано 15 госпдоговірних і грантових тематик , 4 великі за обсягом бюджетних НДР http://ot.vntu.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=838&Itemid=106&lang=uk
З розробками НТЦ «АЦ-системи» можна детально ознайомитись у електронному каталозі http://ot.vntu.edu.ua/images/documents/katalogazs-ukr.pdf
