18/09/2026
Не Apple єдиним: як у Києві створювали майбутнє персональних комп’ютерів за 13 років до відомого яблука
Наші колеги з itc підготували цікавий матеріал:
коли ми говоримо про історію персональних комп’ютерів, найчастіше згадуємо Apple та Стіва Джобса. Але ще у 1963 році в Києві створили машину, яка була задумана зовсім інакше, ніж більшість комп’ютерів того часу.
Це був «Промінь» — мала обчислювальна машина, розроблена в Інституті кібернетики АН УРСР під науковим керівництвом академіка Віктора Глушкова та за участю головного конструктора Сергія Погребинського.
🔹 Її головна ідея: комп’ютер безпосередньо на робочому місці інженера.
У 1960-х обчислення зазвичай виглядали так: інженер готував формули на папері → передавав їх програмістам → дані переносили на перфокарти або перфострічку → чекали на результат. Помилка означала повторення всього процесу.
Глушков запропонував інший підхід — дати комп’ютер безпосередньо інженеру, без посередників і багатогодинного очікування.
І тут починається найцікавіше.
⚙️ «Промінь» мав:
• вбудовану клавіатуру для введення даних;
• клавіші стандартних математичних функцій — sin, cos, ln, eˣ, квадратний корінь тощо;
• роботу з числами у двійково-десятковій системі з плаваючою комою;
• оперативну пам’ять на феритових осердях обсягом 140 слів/чисел;
• постійну пам’ять на металевих стрижнях;
• спеціальну систему команд із використанням зворотного польського запису (ПОЛІЗ);
• режим інтерпретації, у якому введена команда виконувалася одразу.
А програмування?
Програму можна було буквально «зібрати» на спеціальній перфорованій металевій панелі, переставляючи штифти у відповідних гніздах. Без перепаювання схем.
📐 Машина була не просто експериментом. Її використовували для інженерних розрахунків — від міцності балок і гідравлічних систем до траєкторій та будівельних конструкцій.
Її продуктивність становила близько 1000 операцій додавання/віднімання за секунду або 100–200 складніших операцій. А з 1964 року «Промінь» почали серійно виробляти на Північнодонецькому приладобудівному заводі. Було випущено кілька сотень машин, які працювали в НДІ, конструкторських бюро та проєктних організаціях.
Але на цьому київська історія персональних комп’ютерів не закінчилася.
У 1965 році з’явилася серія «МИР» — «Машина для інженерних розрахунків». У «МИР-1» з’явився світловий олівець для роботи з графіками, а мова програмування «АНАЛІТИК» дозволяла виконувати аналітичні перетворення — зокрема диференціювання та інтегрування — безпосередньо за допомогою формул.
І ще один факт, який важко оминути: наприкінці 1960-х IBM придбала «МИР-1» після того, як машина привернула увагу на виставці в Лондоні.
💡 Чому ця історія важлива сьогодні?
Тому що технологічні прориви починаються не з розміру пристрою чи кількості компонентів. Вони починаються з ідеї: зробити складну технологію доступнішою, зручнішою та ближчою до людини, яка нею користується.
Саме такою була ідея «Променя» у 1963 році.
І так, оригінальний «Промінь» досі існує — сьогодні він зберігається в Державному політехнічному музеї в Києві.
Технологічна історія України має набагато більше цікавих сторінок, ніж ми звикли думати. 🇺🇦
#СЕА #Україна #ІсторіяТехнологій #Кібернетика #Компютери #Інженерія #Технології #Промінь #ВікторГлушков
