24/02/2026
24 лютого.
Цей день неможливо забути.
Кожен із нас пам’ятає, де був, кого набрав першим, як стискалося серце від невідомості. Країна завмерла, але одночасно зібралася й вистояла.
Того ранку ми, як і мільйони українців, продовжили робити те, що вміємо найкраще: тримати зв’язок між людьми.
Наші колеги вийшли «в поля» тоді, коли ракети ще летіли над містами. Хтось залишив свою домівку, хтось не бачив родину тижнями...Але всі працювали, щоб українці могли подзвонити своїм рідним, подивитись новини, продовжувати робити свою справу.
Ми поруч з першого дня.
Поруч у темряві під час блекаутів.
Поруч у сховищах.
Там, де потрібен інтернет — там маємо бути і ми.
Ми працюємо, бо віримо в Україну.
Слава Збройним Силам України! 🇺🇦