Гражда

06/06/2026

З нагоди Дня журналіста
@читачі

Михайло Мухин: Газетна й журнальна справа. Історичні й загальні уваги

Часописи існують через те, що людина потребує знати значно більше про події, питання та дієвих осіб сучасности, ніж вона може бачити на власні очі, чути на власні вуха й, що найголовніше, більше ніж вона власним духовим зусиллям у стані обміркувати. З другого боку, в поодиноких осіб чи колективів є потреба промовляти до своїх сучасників, впливати на їх погляди, почування й стремління і ними керувати; зрештою це саме можна посісти шляхом урядування, з театрального кону чи навіть книгою, але часопис цього осягає у формі простішій, лекшій та загально більш приступній.

05/06/2026

4 червня 2012 р. сидячи за власним робочим столом, на 91 році життя, відійшов на Вічну Ватру один з найстарших пластунів Закарпаття – пл.сен. Василь Белей.

05/06/2026

Щовечора в центрі села збиралося чимало людей, переважно молоді, обговорювали всі насущні події та проблеми. Час від часу приїздив до нас із Хуста – тодішньої столиці Карпатської України – хтось із керівників уряду…

Пригадується і одне віче на площі серед села, на так званій толоці, де зійшлося майже все село. Перед великою ватрою, яка освічувала все навколо, з палкими промовами виступали активісти села. У кожному виступі звучали патріотичні заклики на підтримку Карпатської України… Мітинг супроводжувався патріотичними піснями, а на початку і в кінці звучали гімн «Ще не вмерла Україна» і молитва «Боже великий, єдиний…».

@читачі на фото: Іван Коршинський (справа) з другом дитинства, майбутнім борцем-підпільником за незалежність України Василем Микитою

продовження в коментарі

02/06/2026

“Словник місцевих слів у літературній мові не вживаних” Івана Огієнка з архіву Юрія Станинця

1939.in.ua: Карпатська Україна: події, постаті, контексти

26/05/2026

Марко Бараболя.

Продукція язиков

Граматична фантазія в І дії

(Вістка з газети: Міністр шкільництва скликав комісію, що мала рішити язиковий спір на Підк. Руси. Але з огляду на несприятливу погоду (атмосферу) засідання цієї комісії відложено на 10 літ зі значно збільшеним числом учасників). Діється в Празі 1941 р.

Русин наш — кедь так юж треба —
Ни вкраинець, ни москаль,
Он упал себі из неба;
Правда се єсть исторична,
Нам соборности не треба!
Наша шкура еластична.

26/05/2026

Тарас Компаніченко, "Пісня про Карпатську Україну", за словами наспівана йому 1988 р. в Косові, 26 травня 2017 рік, Ужгород

Тарас Компаніченко, "Пісня про Карпатську Україну", за словами наспівана йому 1988 р. в Косові, 26 травня 2017 рік, Ужгород

20/05/2026

Василь Скакандій. На границі епох. Ілюстрація до книги Петра Скунця "Один", Ужгород: Ґражда-Карпати, 1997.

20/05/2026

Тарас САЛИГА, м. Львів:
ВІД СИНА БОЖОГО ХРИСТА...

Із сповідей Петра Скунця

П’ятнадцять літ тому, себто 1992 року, Петро Скунць написав вірш «Собі на 50-ліття». Вірш, сказати б, простий і скромний, як зазвичай буває людина о полудневій порі – проста, скромна, але вимудріла. Такий і вірш – вимудрілий, вірш-сповідь, вірш-докір і протест:

На горбі крутому посадив я сад,
а дерев у ньому рівно п ’ятдесят.
Щоб вони не всохли в кам ’яній журбі,
їм носив я землю на своїм горбі.
Похвалитись нічим – був я в них рабом,
невелика мудрість – діяти горбом,
невелика радість, невелика честь.
Навіть сам не вірю, що я досі єсть...
Виживають сильні, а я був слабим,
був любим, повірте, а бувало – й горд,
що мене кохають за високий горб.
Озиратись нині боляче назад.
Там у кожну весну зацвітає сад,
та не всі дерева принесуть плоди,
тим землі не стане, тим тепла й води,
тих позабирають силою в колгосп,
тих я сам позбудусь під веселий тост,
тих і не помічу крізь холодний страх,
коли сад застогне на чужих вітрах.
Що сади сьогодні – стогнуть і дуби
від злоби й нетямства нашої доби,
не врятує вже їх Бог ані талант,
бо не тільки сад мій – цілий світ мутант.

Ця метафорична оцінка своєї творчості, як бачимо, критично сувора, а подекуди й самознищувальна. Гнів і безкомпромісність, безжальність і протестувальність – це художньо-понятійні категорії на загальному материку Скунцевої творчості. Але їх не варто тлумачити прямолінійно, в якомусь одному семантичному просторі, бо таке розуміння Скунцевої поетичної публіцистики буде неповне і збіднене. Річ в тому, що поетова категоричність і «кромсання всього» має ще іншу невидиму голосову «мембрану», звуки якої треба почути. Вони притишені, вони в глибинній субстанції рядків. Це голос захисту і самозахисту, через внутрішні форми протиставлень. Захисту людського в людині, морального в моралі, правдивого в правді, захисту національного в родовій спадщині і народній генетичній пам’яті, інакше – захисту мови, культури, звичаїв, захисту «я» і свого майбутнього.

На фото: Василь Скакандій. Ілюстрація до книги Петра Скунця "Один". Ужгород: Ґражда-Карпати, 1997.

@читачі

09/05/2026

Про ситуацію в Підкарпатській Русі, уривок з фільму "Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939", реж. Т. Химич, 2012

@читачі

Про ситуацію в Підкарпатській Русі, уривок з фільму "Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939", реж. Т. Химич, 2012*Підтримати нас на PayPal - vus...

07/05/2026

Світлина з приватної колекції Івана Мирона

Хто на ній – читайте, що написав на ній сам Іван Васильович😉

@читачі